Джордж Райт

                        Перегони тарганів

     Вельмишановний пан Головуючий!
     Вельмишановні панове члени клубу!
     Дозвольте  мені,  як  секретарю  клубу  піклувальників,  відкрити
наше  щорічне  різдвяне  засідання.  Перш  за  все прошу вас вшанувати
пам'ять  нашого  доброго  товариша  і  друга  Герберта Шторферна, який
покинув   нас   в   цьому  місяці.  На  жаль,  смерть  не  обходить  і
найгідніших.
     Дякую,   прошу   сідати.   Отже,   дозволю   собі   нагадати,  що
сьогодні  у  нас  не  зовсім  звичайне  різдвяне  засідання.  Сьогодні
у  нас  ювілей,  двадцятиріччя  клубу.  І  в якості приємного сюрпризу
до   ювілею   хочу   повідомити,  що  завдяки  вдалим  вкладенням  наш
щорічний  призовий  фонд  зріс  цього  року  до  12 мільйонів доларів.
Дозвольте  вважати  ці  оплески  схваленням  роботи  нашої  Фінансової
комісії.   Але,   зрозуміло,  гроші  мають  для  нас  суто  символічне
значення,  і  зовсім  не  вони,  а чистий і благородний спортивний дух
об'єднує   нас.   Так   було   і  двадцять  років  тому,  коли  нашими
зусиллями  був  заснований  притулок  Грінсвуд.  У  честь цієї славної
дати,  а  також  тому,  що  пан  Філіп  Шторферн,  син пана Герберта і
спадкоємець   усього   його   майна,   сьогодні  вперше  присутній  на
нашому  засіданні,  дозвольте  мені  коротко  нагадати  сторінки нашої
історії і статуту.
     Отже,   відповідно   до  прийнятих  двадцять  років  тому  правил
закритого   дитячого   притулку   Грінсвуд,  опікунами  якого  усі  ми
являємося,   раз  в  два  роки  в  цей  притулок  поступають  двадцять
дітей  -  по  кількості  членів  нашого  клубу.  Це  абсолютно здорові
діти  чоловічої  і  жіночої  статі  у  віці п'яти років, чий інтелекту
альний  розвиток  перевищує  середній  для  цього  віку  рівень. В той
же   час  Селекційна  комісія  стежить  за  тим,  щоб  всередині  цієї
групи  дітей  не  було  яскраво  визначених  лідерів  і  аутсайдерів -
початкові   умови  мають  бути  рівними.  Після  цього  кожен  із  нас
приймає   негласне   шефство   над  одним  з  вихованців.  До  моменту
випуску  із  притулку  опікун  повністю  визначає  характер  освіти  і
виховання   свого  підопічного  -  якщо  точніше,  визначає  усе  його
життя;  єдина  умова  -  підопічний  нічого не повинен знати про свого
опікуна.  Зрозуміло,  опікун  не  має  право  так  чи  інакше впливати
на    чужих   вихованців.   Після   закінчення   притулку   вихованець
переходить   з  Молодшої  групи  в  Старшу.  Тут  правила  змінюються:
вихованець  повинен  йти  по  життю  сам,  і  опікун  вже не має права
втручатися.  Щороку  на  Різдво  ми  підводимо  підсумки  в Молодшій і
Старшій   групах,   переводячи   досягнення   вихованців   у  бали  по
розробленій   нами  універсальній  шкалі  оцінок.  Пропорційно  балам,
одержаним   їх   вихованцями,   і   виконується   розподіл   щорічного
призового фонду між членами клубу.
     Нарешті,   настає  найбільш  хвилююча  частина  нашого  засідання
-   підведення   чергових   річних   підсумків.   За  традицією,  воно
починається  з  Першою  генерації  Старшої  групи - наших самих перших
вихованців.   Але   сьогодні...  кхм...  є  деякі  технічні  невизначе
ності,  які  вирішаться  у  найближчому  часі. Тому, з вашого дозволу,
я   почну   з   Другої   генерації.  Як  завжди,  прізвища  в  порядку
алфавіту...
     Алекс   Аткінсон,   вихованець   пана  Трауба.  Закінчив  Гарвард
четвертим   на   курсі  -  620  балів.  Опублікував  чотири  статті  в
авторитетних  наукових  журналах  -  440  балів.  Почав палити - мінус
80 балів. Разом 980 балів.
     Макс   Бауэр,   вихованець  пана  Шторферна.  Успішне  просування
по кар'єрних сходинах:  від   рядового   співробітника   рік  тому  до
помічника  генерального  менеджера  філії  корпорації  другого  рівня.
Разом 1010 балів.
     Фелікс    Ден,   вихованець   пана   Гутлера.   Завдяки   вдалому
шахрайству   за   рік   заробив   240   тисяч   доларів;   залишається
невразливий  для  поліції.  1030  балів.  Розтринькав 20 тисяч доларів
в казино - мінус 200 балів. Разом 830.
     Аліса  Купер,  вихованка  пана  Штерна.  Пішла  на шлюб по любові
і  кинула  роботу.  Нуль  балів.  Пан  Штерн, чи бажаєте ви зняти вашу
вихованку  з  дистанції?  Ні?  Ви  хочете  дати  їй ще один шанс? Ваше
право,   пан   Штерн,  ваше  право.  Нагадую,  що  з  наступного  року
одержані  нею  негативні  бали  будуть  відніматись  із загальної суми
усіх ваших вихованців.
     Лора    Лінкс,    вихованка   пана   Тромма.   Опублікувала   під
псевдонімом   порнографічний  роман,  що  став  бестселером;  заробила
на   цьому...   Прошу   пробачення,  панове.  Це  телефон;  мабуть  ті
відомості,  яких  я  чекаю.  Алло!  Так,  я  слухаю.  Ось  воно як! Ви
маєте незаперечні докази? Так, дякую вам. До побачення.
     Панове,   я  щойно  отримав  інформацію  щодо  Першої  генерації;
на   жаль,   наші   підозри  підтвердилися.  Пан  Гутлер,  знехтувавши
правилами,   допоміг   своєму   вихованцю   Роберту   Крейну   зробити
сенсаційний  репортаж  і  просунутися  в  кар'єрі журналіста. Потрібно
визнати,  це  було  організовано  дуже  витончено, але наша Контрольна
комісія  працює  бездоганно.  Соромно,  пане  Гутлер!  Як  же прикро в
ювілейному  році  бачити  подібну  неспортивну  поведінку! Усі ми люди
зі  своїми  слабкостями,  але  за  ці  слабкості  доводиться  платити.
Отже,  ви  сплатите  рахунок  детективному  агенству;  ну  і звичайно,
у  відповідності  з  нашими  правилами,  ваш  вихованець  буде  знятий
з   дистанції.   Ні,   пан   Гутлер,  зняти  замість  нього  вихованця
молодшого  віку  неприпустимо;  ви  знали,  на  що йшли. Отже, панове,
які   будуть  пропозиції?  Автомобільна  катастрофа?  Ні,  це  ми  вже
проходили  два  роки  тому;  ми  не  можемо  надавати привід любителям
шукати  закономірності.  Падіння  на  рейки  підземки  у час пік? Так,
це    має   рацію.   Немає   заперечень?   Дуже   добре.   Продовжуємо
засідання.

     (C) YuN

     (Переклад - Ігор Тараненко)