Джордж Райт

 

Сенсація!

 

Ентузіастам теорії палеоконтактів присвячується

 

126 Міжконтинентальна Конференція Історичних Суспільств

Доповідь доктора Халана зі-Каалге

Сах-Паркаван, 3.71.7892

 

Шановні колеги!

 

Як відомо, наші відомості про Мериканську цивілізацію дотепер були дуже неповними й уривчастими; навіть правомірність самої цієї назви 17.3% вчених вважають сумнівною. Катастрофа, яка знищила Мериканську цивілізацію, була надто грандіозною, а час, що минув відтоді - надто значним, щоб зберегти для нащадків достатню кількість предметів Мериканської культури. Останнім часом, проте, плекались великі надії щодо територій, звільнених після відступу льодовиків; припускалося, що археологічні пошуки на цих територіях збагатять науку новими знахідками. Радий повідомити, що ці надії з блиском виправдались. Групою під моїм керівництвом знайдені залишки автентичного Мериканського будинку, який майже не постраждав у результаті Катастрофи; і в цьому будинку нами знайдена найповніша збірка книг, більшість з яких вдалося відновити повністю або частково. Книги належать до періоду 20-21 століття за Мериканським літочисленням, тобто вони побачили світ безпосередньо напередодні Катастрофи; таким чином, ми вперше отримали можливість реконструювати історію цієї цивілізації аж до її загибелі не за побічними ознаками, а зі слів безпосередньо самих Мериканців.

Отриману таким чином інформацію можна назвати, без перебільшення, одним із найсенсаційніших відкриттів за час існування історичної науки.

До цього часу на підставі досліджень артефактів, які дійшли до нас, вважалося, що Мериканська цивілізація за період свого існування встигла розвинутися приблизно до теперішнього рівня; відстаючи від нас у біотехнологіях, вони водночас приділяли більше уваги ядерній фізиці й космічним дослідженням, однак і в останньому просунулися не далі польотів до найближчих планет Сонячної системи.

Так ось, колеги, з'ясувалося, що ця, вже класична (її визнавали 99,8% учених), теорія цілковито не правильна.

Як беззаперечно доводять знайдені нами літописні джерела, Мериканська цивілізація просунулася набагато далі, заволоділа технологіями, сама можливість існування яких заперечується багатьма сучасними науковими школами, активно вела міжзоряні польоти, колонізувала ряд зоряних систем і зіштовхнулася з багатьма позаземними культурами.

Хочу одразу зазначити, що реконструкція повної та точної історії цієї разючої фази Мериканської цивілізації - завдання надзвичайно складне і вимагає, як видається, виявлення додаткових історичних документів. Знайдені нами літописи створені у різні періоди й в різних державах і, таким чином, несуть на собі відбиток часових, суб'єктивних та ідеологічних викривлень; при цьому в більшості вони описують якийсь один з епізодів Мериканської історії. Крім того, як вже зазначалося, велику частину документів вдалося відновити й розшифрувати лише частково. Додаткові труднощі виникають через різницю в датуванні подій, що описуються; схоже, що Мериканська цивілізація мала декілька літочислень окрім основного - від Р.Х. Зараз вже складно встановити, що таке Р.Х.; доктор ук-Боорвум припускає, що цією подією було повернення на Землю першого астронавта, і дійсно, деякі побічні згадки дозволяють вважати цю гіпотезу обґрунтованою.

Перша сутичка з позаземною цивілізацією відбулося, найбільш імовірно, приблизно в такий час, до початку міжзоряних польотів; це була цивілізація Марса. На жаль, контакт призвів до тотальної війни між двома планетами. Цей конфлікт згадується багатьма літописами, однак, ймовірно, через давність подій для історіографів кінця другого тисячоліття від Р.Х. відомості ці суперечливі. Так, історіограф Уеллс стверджує, що ініціаторами агресії були марсіани, які висадилися на Землю; історіограф Бредбері, навпаки, пише про вторгнення землян на Марс. Можливо, що версія Уеллса відбиває офіційну політичну доктрину, покликану виправдати Мериканську цивілізацію. Так чи інакше, обидва історіографи сходяться на тому, що земляни виграли цю війну завдяки бактеріологічній зброї. Застосовувались і інші види зброї масового ураження; результатом була загибель не тільки марсіанської цивілізації, але і біосфери. Літописи, які описують більш пізній період, говорять про Марс як про цілком мертву планету, що узгоджується з нашими астрономічними спостереженнями.

Військова перемога не заспокоїла Мериканців і не відвернула їх від космосу; навпаки, думка про потенційну загрозу звідти примусила їх форсувати дослідження в цьому напрямку, результатом чого стало створення міжзоряних кораблів. На жаль, літописи повідомляють не надто багато технічних подробиць, яки були б неоціненним скарбом для наших фізиків; відомо лише, що перші зорельоти використовували іонну і фотонну тягу і пересувалися з досвітловою швидкістю. Однак такі швидкості, як відомо, дозволяють досягти лише найближчих зірок. Надалі Мерканські вчені відкрили так званий гіперпростір, що дозволило обійти відоме і нашим фізикам обмеження на перевищення швидкості світла й подорожувати на практично необмежені відстані. Почалася колонізація інших планетних систем; Мериканська цивілізація перетворювалась на міжзоряну імперію. Зустрівшись з іншими цивілізаціями, вона пішла вже знаним шляхом воєн.

Судячи з літописів, військових конфліктів у космосі було безліч; винуватцями їх були як земляни, так й інші раси. Схоже, агресивна роль землян була сильно занижена і применшена офіційною пропагандою, бо складно повірити, що стільки цілком несхожих цивілізацій першими нападали на Мериканців. Одначе, стосунки з іншими расами не завжди розвивались так невтішно - встановлювалися і міжзоряні союзи. Так чи інакше, Мериканській цивілізації вдавалося перемагати - тепер переважно цивілізовано, перемоги вже не супроводжувалися геноцидом переможених - і імперія їх росла. Але, долаючи зовнішніх ворогів, імперія не змогла стримати внутрішні відцентрові сили, які наростали зі збільшенням самої імперії. Наступні події історіографи знову-таки описують майже однаково:

розпочався процес ослаблення центральної влади й суверенізації колоній, що призвів до розпаду імперії та загального занепаду. Зв'язки між зоряними системами були порушені й велика кількість колоній деградувала. Частина з них відкотилася на середньовічний рівень; при цьому залишки приладів від епохи технологій сприймалися неосвіченими тубільцями як "чарівні", "магічні" артефакти. Опису історії цих планет присвячений розділ Мериканської історіографії, що зветься "фентезі". На центральній планеті занепад не зайшов так далеко, та все ж Земля відкотилася до доби початку космічних польотів, за артефактами якої ми й робили помилковий висновок, що це і був пік Мериканської цивілізації.

Потім, після століть руїни, планети, котрі найменше постраждали, почали відроджувати міжзоряне сполучення; про це також оповідають кілька історіографів. Схоже, спроби відтворити централізовану імперію були, та виявилися малоуспішними; різні історіографи називають як столицю Другої імперії різні зірки й планети. Очевидно, в цей період посланці більш розвинутих планет досягли й Землі, без чого, звісно, ми не тримали б це сховище літописів. Однак сили Мериканської цивілізації були вже підірвані; різниця культур після розвитку в ізоляції, схоже, зробила нове об'єднання неможливим і призвела до війни між заселеними людьми планетами. Результатом чого і була Катастрофа - загибель Мериканської цивілізації у вогні тотальної війни.

Результати нашого відкриття, звісно, потребують ретельного осмислення. Лише одне сховище древніх документів перевернуло наші погляди не тільки на минуле власної раси, але і на Всесвіт. Тепер ми знаємо, що космос не безлюдний, ба навіть густо заселений. В нас з'явилися підстави для хвилювання, бо ми можемо остерігатися вторгнення з космосу; однак не виключено, що вдасться встановити дружній контакт з планетами, які уникли Катастрофи й тепер знаходяться на вельми високому рівні розвитку. Проти існування останніх свідчить, однак, той факт, що будь-які відомості про відвідини Землі прибульцями після Катастрофи відсутні.

На завершення, дотримуючись наукової коректності, відзначу особливу думку доктора аз-Квадекаві. Ґрунтуючись на різниці датувань і суперечності в описах ряду подій, він припускає, що знайдені нами книги є не викладенням історичних фактів, а, цитую, "текстами, що описують вигадані події, написані з метою розваги". Зрозуміло, 99.9% наших колег вважають це припущення цілком безглуздим.

 

(Переклад - Андрій Хитрий)